Методи запобігання застою конденсату

Щоб унеможливити затоплення теплообмінного обладнання конденсатом, необхідно забезпечити якомога менший протитиск в конденсатній лінії після конденсатовідвідника , а в ідеалі - взагалі звести його до нуля. Це забезпечується правильним підбором діаметра конденсатопроводу і скороченням його довжини, а також мінімізація, аж до виключення, статичного тиску. Як це реалізувати?

Найпоширеніший спосіб - це збір конденсату в відкриту ємність, з подальшим його перекачуванням в котельню за допомогою відцентрового насоса.

Ця схема дозволяє обмежити довжину конденсатопроводу від обладнання, відстанню до збірної ємності, а не до котельні. Статичний підпір конденсату обумовлений висотою встановлення бака. Варто так само відзначити, що для унеможливлення кавітації в відцентровому насосі, необхідно передбачати мінімальну висоту встановлення бака, яка відповідно збільшить значення протитиску після конденсатовідвідника.

Цей недолік усунуто в наступній схемі, в якій замість відцентрового насоса застосований механічний насос TLV GP-серії. У ньому використовується принцип витіснення конденсату, а в якості рушійної сили використовується пара, тому кавітація тут виключена. І висота встановлення ємності збору конденсату може бути мінімальна, а з нею і значення протитиску.

Однак і ця схема не ідеальна з точки зору енергоефективності, оскільки конденсат, що відводиться з температурою насичення і потрапляючи в відриту збірну ємність, починає кипіти. При цьому утворюється великий об'єм пари вторинного скипання, який просто викидається в атмосферу.

Одним з передових, надійних і енергоефетивності методів, є установка перекачувальних конденсатовідвідників TLV типу GT. Тут в одному пристрої поєднуються функції конденсатовідвідника і механічного насоса, при цьому відпадає необхідність в застосуванні досить громіздких ємностей. І що найголовніше, конденсат при цьому повертається котельню з високою температурою, виключаючи закипання і зберігаючи при цьому більше енергії.